Без купання в морі та риби на вечерю: як російський мазут загрожує узбережжю Одеської області.

Забруднення морських вод та узбережжя нафтопродуктами є однією з найгостріших екологічних проблем Чорного моря, що ще більше загострилася через війну. 15 грудня 2024 року в Керченській протоці внаслідок шторму потерпіли катастрофу два російські танкери, які розкололися навпіл. Це призвело до витоку від 2400 до 8500 тонн мазуту, який планували експортувати до Індії.

Наслідки забруднення Чорного моря на десятиліття

"Для Одеси ми не очікуємо значного навантаження через віддаленість, але певний вплив все ж можливий. Мазут є токсичною речовиною, яка має серйозний вплив на живі організми. Перш за все, страждають птахи та китоподібні, зокрема дельфіни, яких ми вже спостерігали серед постраждалих. Також вражаються донні організми, адже мазут — це важка фракція нафтопродуктів, яка швидко осідає на дно, змішуючись з донними осадками. Холодна температура води сповільнює його біодеградацію, але місцева мікрофлора поступово розщеплює ці речовини", — розповідає Гозак.

За словами експерта, ліквідація наслідків може тривати десятиліттями. Орієнтовно це займе 10-12 років. Це пояснюється властивостями мазуту, який довго зберігається в середовищі. Особливо це складно в умовах холодної температури: мазут осідає, змішується з донними осадками або піском і створює токсичну суміш, яка залишається в природі на тривалий час.

Але поки без офіційних досліджень і звітів прогнозувати щось складно. Проте жителям регіону, де вже є забруднення берегів цим мазутом, слід бути вкрай обережними в теплу погоду — пляжний сезон.

"У теплій воді мазут стає менш в'язким і більше розчиняється. Токсичні речовини можуть викликати шкірні реакції у людей, які контактують із забрудненою водою. Це загроза, яка може зберігатися не один літній сезон. На перший погляд, пляж чи узбережжя можуть виглядати чистими, але мазут часто проникає в більш глибокі шари ґрунту або піску. Він поступово осідає, і токсичні речовини продовжують забруднювати воду. Ці речовини накопичуються в живих організмах, а для людей, які контактують з такою водою, можливі подразнення шкіри або інші реакції", — продовжує Гозак.

Наскільки це небезпечно для людей, залежить від концентрації забруднення, і це питання потребує оцінки фахівців. Оскільки місце розливу мазуту знаходиться далеко, для Одеси ризики значно менші, підкреслює експерт, але забруднення поширюється нерівномірно. В одних ділянках рівень забруднення може бути високим, а в інших — майже відсутнім. Тому необхідно провести детальні вимірювання, щоб визначити, де небезпечно купатися, а де вода безпечна. Забруднення не рівномірно покриває море, а утворює локальні осередки.

В постраждалому регіоні, від Анапи до Керченської протоки, масштаби забруднення настільки значні, що біологи вважають: це узбережжя більше не стане курортним, а якщо і стане, то лише після розпаду Росії. Для Східного Криму та прилеглих територій наслідки відчуватимуться десятиліттями. Забруднення має накопичувальний ефект: важкі метали та токсичні органічні сполуки проникають у харчовий ланцюг, починаючи з водних організмів. Люди, які споживають місцеву рибу та морепродукти, поступово накопичують ці шкідливі речовини.

З часом концентрація токсинів в організмі зростає, і важкі метали, які не виводяться, можуть викликати серйозні отруєння. "Це вже питання до медиків, які займаються подібними токсичними впливами. Однак уникнення такого забруднення є критично важливим для здоров'я місцевого населення", — резюмує директор офісу Грінпіс Україна.

Майбутнє Чорного моря під загрозою?

Екологічний активіст, журналіст і дослідник Євгеній Симонов детально розглянув катастрофічну ситуацію, яка виникла після розливу мазуту російськими танкерами. За його спостереженнями нафтове забруднення в Керченській протоці та прилеглих акваторіях Чорного та Азовського морів сталося цього року не вперше. Навпаки, воно мало хронічний характер задовго до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Моніторинг у 2017-2021 роках показав, що поверхня Керченської протоки зазнала сильного забруднення нафтою: на 460 супутникових знімках виявлено майже 2600 нафтових плям загальною площею 1107 кв. км. Головні джерела забруднення — місця перевалки вантажів, порт Тамань та якорні стоянки перед входом у протоку. Крім того, в регіоні є природні виходи нафти, які також впливають на екосистему.

Основна причина забруднення — активне судноплавство. Щорічно через протоку проходить понад 20 тисяч суден, переважно вантажних. Значну частину складають танкери, які транспортують нафту та нафтопродукти для Росії, Азербайджану та Казахстану. У 2024 році обсяг перевезення наливних вантажів у регіоні досяг 133 млн тонн. Найбільшу загрозу становить перевалка нафти з судна на судно, що часто пов'язано з витоками.

Будівництво Керченського мосту в 2015-2019 роках ще більше ускладнило ситуацію. Його дамба звузила протоку, змушуючи судна маневрувати між опорами, що збільшує ризики забруднення і ускладнює очищення вод.

Після захоплення Криму Росія значно збільшила свою активність у цьому регіоні, що сприяло забрудненню Азовського та Чорного морів нафтопродуктами.

Супутникові знімки показують численні випадки розливу нафти, зокрема після ракетних атак на бурові платформи Чорноморскнафтогазу в червні 2022 року.

Також зросли ризики від аварій на судах. Протягом війни було пошкоджено або затоплено близько сотні суден, військових і цивільних. Зокрема, після затоплення крейсера "Москва" велика кількість пального залишилася на 50-метровій глибині, що може бути небезпечним у майбутньому. Нафтова плівка, що утворилася після затоплення суден, покрила значні території морських заповідників України.

Нагадаємо, Міністерство фінансів США ввело санкції проти російських нафтовидобувних компаній "Газпром нафта" та "Сург