Без лікарів, але є надія: як Україні подолати проблему нестачі медичних працівників.

Гостре питання: чому виникла нестача абітурієнтів у медичні вузи

Згідно зі статистикою вступу 2024 року, в ньому взяли участь 189 463 українських абітурієнтів, що на 33% менше, ніж у 2023-му (тоді було 282 374 особи). При цьому спеціальність "Медицина" не увійшла до десятки найпопулярніших серед абітурієнтів і зайняла лише 13-те місце з 13 953 заявками, про що свідчить дослідження порталу Education.ua. У 2024 році найбільше абітурієнтів висловили бажання навчатися на спеціальності "Психологія", яка вперше очолила рейтинг за кількістю заяв абітурієнтів (47 672). Популярними для вступу також стали "Менеджмент", який зайняв друге місце (46 402 заяви) і "Філологія" (43 198 заяв заяв).

У вступі 2024 року, в ньому взяли участь 189 463 українських абітурієнтів, що на 33% менше, ніж у 2023-му (тоді було 282 374 особи). При цьому спеціальність "Медицина" не увійшла до десятки найпопулярніших серед абітурієнтів і зайняла лише 13-те місце з 13 953 заявками

Менша кількість заявників на медичні спеціальності пояснюється кількома факторами. По-перше, багато потенційних абітурієнтів вже живуть за кордоном і вступають на навчання там. По-друге, вступити на бюджет у медвузи традиційно досить важко через високий конкурсний бал. Крім того, якщо йдеться про контракт, його вартість немаленька — 55-80 тис грн за рік навчання. Є ще одна причина певного охолодження уваги молоді до медичних університетів — медики є військовозобов’язаними і можуть бути мобілізовані до лав ЗСУ.

Нестача абітурієнтів у медичні вузи навіть підштовхнула Міністерство охорони здоров'я до експериментального проекту, який буде реалізовуватися на базі Львівського медичного університету. Завдяки нововведенню студенти зможуть поєднувати клінічну базу з практичною, відзначив Віктор Ляшко.

"Виписали постанову уряду, яка дозволяє нам поєднати клінічну базу з практичною. Об'єднати підходи до формування цих кафедр, щоб студенти з першого курсу мали доступ до пацієнта. Спочатку уход, потім молодший медичний працівник, сестринський, і щоб він весь час був у процесі і розвивався. Цим самим ми будемо мотивувати випускників шкіл приходити в медичні вузи. Таким чином поповнювати ряди наших медичних працівників", — додав він.

Нестача кадрів у медичній галузі викликана саме малим числом молоді, яка вступає в медичні вузи зараз, і така проблема буде загострюватися

"Складність медичної тематики полягає в тому, що, щоб стати медиком, треба вчитися і отримати не просто диплом, а й пройти ординатуру. І це дуже тривалий шлях. Тому досить швидко ми не переучимо спеціалістів. Якщо по інших професіях можна за пару тижнів або місяців людину "поставити в стрій", скажімо, до станка, за касу супермаркету, то в медичній сфері такого не буде. Там існують інші вимоги, система підготовки. Тому те, що ми зараз втратили, це втрати на тривалий період, довгі роки. Ми їх швидко не відновимо. Популярність цих професій трохи нижча, зокрема, через мобілізацію та військовий облік. Попит на ці професії, враховуючи кількість абітурієнтів, впав. І це велика проблема для України, адже це невідновлювальний ресурс. Такі спеціалісти дуже довго вчаться", — говорить Наталія Слинько.

Хто формує лікарські кадри під час війни: експерти про тенденції в медичній галузі

За інформацією керівників державних медичних установ, дефіцит працівників зараз скорочують за рахунок інтернів, які прибувають з інших міст. Так, наприклад, у медичних установах Миколаївської області не вистачає майже 1200 лікарів, про що повідомила керівниця управління охорони здоров'я Миколаївської обласної військової адміністрації Ірина Ткаченко.

"Станом на сьогодні дефіцит лікарів становить майже 1200 осіб, що складає 32%. Крім того, понад 850 лікарів (31%) — старше 60 років", — сказала Ірина Ткаченко.

За її словами, Управління охорони здоров'я подало замовлення на 300 інтернів в область, прибули 58 спеціалістів, які навчаються на бюджетній формі, і 28 студентів-контрактників.

Те, що на фоні дефіциту кваліфікованих кадрів в Україні найскладніше знаходити спеціалістів у сфері медицини та фармацевтики, підтверджують і дані порталу з пошуку роботи Work.ua.

Кваліфікованих кадрів — подвійна нестача. На жаль, така тенденція вже протягом кількох останніх років, але під час повномасштабної війни вона загострилася

За словами PR-менеджера порталу Вікторії Білоконь, кваліфікованих кадрів — подвійна нестача. На жаль, така тенденція вже протягом кількох останніх років, але під час повномасштабної війни вона загострилася.

Найбільше ринку не вистачає людей з профільною освітою та професійними навичками. Тому роботодавцям доводиться переглядати підходи та вимоги до найму. Наприклад, приймати на роботу людину більш низької кваліфікації та інвестувати в навчання, а також систематично підвищувати оклади. Ще один спосіб кадрового поповнення — наймати спеціалістів, які вже вийшли на пенсію, але мають можливість і бажання знову приєднатися до роботи за своєю спеціальністю.

З експертом з кадрів погоджується генеральний директор "Клініки Медиком" Маргарита Малеваная, яка говорить про те, що зарплати мають значення для залучення спеціалістів.

"Я зараз бачу по середньому медичному персоналу і адміністративним посадам велику залежність людей від зарплати. Насправді зарплата завжди була вагомою складовою мотивації, але якщо на рішення лікарів продовжувати працювати в клініці, а це кадри з більш високою кваліфікацією — впливає багато факторів, то медичні сестри, молодший медичний персонал орієнтуються на зарплату. У Києві їх не вистачає, тому багато їздять з передмістя, витрачаючи не тільки час, а й гроші на дорогу, і тому буквально складають копієчку до копієчки. Якщо я, як керівник, бачу, що ми відкриваємо вакансії і довго не можемо їх закрити