У Мінагро вважають, що високих цін, які були в 2022 році, коли Україна тимчасово втратила частину Запорізької та Херсонської областей, все ж не буде. Проте й занадто низьких цін очікувати не варто. Будуть міжсезонні коливання, традиційно навесні ціни зростуть через зберігання овочів та фруктів у сховищах. А головний фактор, що вплине на ціни, — це доступність електроенергії.
Посуха не вплинула глобально на врожай і ціни сільгоспкультур, але наслідки можуть бути відчутними в 2025 році, вважає перший заступник Міністра агрополітики Тарас Висоцький. За його словами, кліматичні зміни цього року частково позначилися на врожайності зернових та олійних культур, яка буде меншою приблизно на 12%. Спека вплинула на кормові культури, в результаті чого зменшилося виробництво молока і, відповідно, зросли ціни на молочні продукти.
Протягом посушливого літа аграрії та фермери відчули проблеми з меліораційною системою, кажуть експерти. До цього додалися перебої з електроенергією, які не дозволили використовувати системи поливу на повну потужність.
За словами експерта Світового Банку Оксани Руженкової, якщо овочі і поливали, то далеко не в необхідному обсязі. Саме тому влітку ми спостерігали досить високі ціни на помідори, огірки, овочі борщового набору. Неочікувано високими на початку осені були ціни на капусту, яка також потребує рясного зрошення. Посуха завадила формуванню повноцінного врожаю, хоча аграрії ще сподіваються на пізні сорти, які наберуть сили і вагу до середини листопада.
Зростання тарифів на воду для бізнесу вплинуло на ціни для споживачів. Адже в спеку, з якою аграрії зіткнулися влітку, полив та зрошення огірків, помідорів, плодово-ягідних культур тощо вимагали додаткових витрат.
З початку осені спеціалісти констатують суттєвий недобір картоплі. За словами Руженкової, яка посилається на дані Інституту картоплярства, цього року врожай буде більш ніж на третину меншим, перш за все, за рахунок зменшення обсягів вирощування в домогосподарствах.
Цього року врожай картоплі буде більш ніж на третину меншим, перш за все, за рахунок зменшення обсягів вирощування в домогосподарствах.
Скоротили вирощування і великі виробники. Наприклад, агрохолдинг "Континентал" до війни відводив під картоплю 2600 га, а в цьому році — трохи більше 1800 га.
Але все ж вирощування в домогосподарствах скоротилося швидше. Якщо до війни 95-98% картоплі вироблялося домогосподарствами, то сьогодні ця частка зменшилася до 60%.
Як вже згадувалося вище, овочі не ростуть без поливу. Раніше меліорація в масштабах, необхідних для овочівництва, в основному була розвинена в південних регіонах, які зараз недоступні через окупацію. Йдеться про частину Херсонської, Запорізької, Дніпропетровської, Миколаївської областей. Зараз промислове овочівництво перемістилося в центральну Україну та на захід, де зрошення розвинене гірше.
Разом з окупованими територіями Україна втратила деякі традиційні місця для вирощування тих чи інших культур. І це не лише відомі херсонські кавуни та помідори. "Наприклад, моркву до повномасштабної війни вирощували в Херсонській та Миколаївській областях, а зараз почали сіяти майже по всій країні, — говорить Оксана Руженкова. — Однак це один із найскладніших овочів. Щоб навчитися його вирощувати, фермеру потрібно мінімум три роки. З початку війни пройшло два сезони, і ще не можна сказати, що морква у нас казково красива. Але перш ніж робити остаточні висновки, потрібно дочекатися, поки викопають весь урожай".
Тепличні овочі доведеться імпортувати, і державна програма з компенсації вартості теплиць тут не допоможе. Справа в тому, пояснює експерт ВБ, що наші теплиці не скляні, а в плівці. Останні врожаї в них збирають наприкінці листопада, а далі все залежить від ситуації з електроенергією. Від цього ж залежить вирощування розсади і, відповідно, здатність отримати врожай ранніх овочів. Тому прогнози тут давати складно через високі військові ризики.
Дорога електрика експерти називають і однією з головних причин подорожчання хліба.
"З початку року хлібобулочні вироби подорожчали в середньому більш ніж на 10%, — зазначив директор аналітичного департаменту інвестиційної компанії Eavex Capital Дмитро Чурін. — На жаль, ціни для кінцевих споживачів будуть зростати і далі. Перш за все, новий сплеск цін обумовлений зростанням вартості електроенергії як для бізнесу, так і для населення".
Якщо в результаті чергових обстрілів зникне електрика і температурні режими не будуть дотримуватись, першими постраждають зерносховища, овочесховища та накопичувальні продовольчі центри.
Логістика — це не лише перевезення, але й зерно- і овочесховища, склади та логістичні центри, нагадує Руженкова. А ще — це логічне продовження проблем, пов'язаних з перебоями з електроенергією. Якщо в результаті чергових обстрілів зникне електрика, а разом з нею і дотримання температурних режимів, першими постраждають зерносховища, овочесховища та накопичувальні продовольчі центри. Тому питання логістики надзвичайно важливе.
Після відносно спокійного вересня, який долар провів у досить вузькому торговому коридорі, жовтень може бути більш "нервовим" для гривні. На думку аналітика Андрія Шевчишина, девальваційні тренди в жовтні відновляться, і долар цілком може піднятися вище 42 грн.
Зростання курсу безпосередньо вплине