Енгельс горить, а Росія втрачає ресурси: реальні наслідки українських ударів по РФ.

Україна продовжує активно завдавати ударів по стратегічно важливим об'єктам Росії. Сили оборони 14 січня нанесли дальнобійний удар по території ворога, який може бути наймасштабнішим і найрезультативнішим за весь час повномасштабної війни.

В атаці використовувалися ракети та різноманітні дальнобійні дрони. Першою метою став "Брянський хімічний завод", розташований за 12 км від обласного центру. Підприємство, за даними російських джерел, випускає снаряди та збирає різні боєприпаси, зокрема снаряди до РСЗО "Град", "Торнадо-С", "Смерч" та фугасні авіабомби.

Під атакою опинився і сам Брянськ, де, за інформацією місцевих властей, "обломками ракет" було пошкоджено підприємство "Кремній Ел", яке не вперше піддається ударам і вважається другим за величиною в РФ виробником електроніки для військових цілей.

Але та ніч виявилася "вибуховою" ще для ряду ворожих об'єктів у різних регіонах Росії. Також постраждав Алексинський хімічний комбінат у Тульській області. Після прильотів дронів СБУ там зафіксовано великий пожар. Українські БПЛА досягли складів боєприпасів ФАБ, КАБ та крилатих ракет на аеродромі "Енгельс" у Саратовській області. Фіксувався великий пожар і на Саратовському нафтопереробному заводі.

Атака на РФ: основні цілі України: основні цілі України

Українська армія діє системно, поступово знищуючи ворожі об'єкти військової інфраструктури, а також ключові елементи оборонного потенціалу Росії.

За його словами, Росія ще має значні ресурси для відновлення пошкоджених об'єктів, таких як склади боєприпасів і паливо для авіації. Вони можуть замінити зруйновані склади, але це зменшує їх ресурси та здатність до відновлення бойових дій у короткі терміни. Російський бюджет на 2025 рік передбачає значні витрати на військові дії, тому Росія продовжить наступати, але українська армія активно працює над обмеженням її ресурсних можливостей.

Одним із важливих досягнень України в цих атаках є розробка ефективних безпілотних систем. Це дозволяє застосовувати нестандартні підходи до ураження ворожих об'єктів. Наприклад, на беспілотники підвішують керовані авіаційні бомби або міни, що дає можливість знищувати стратегічні об'єкти ворога з мінімальними витратами.

Експерт впевнений, росіяни ще не раз почують "бавовну", і гіркота буде в різних куточках країни — це лише питання часу. А от Москва як ціль поки що не є пріоритетною для здійснення українських атак.

"Москва — це не просто місто, а стратегічний центр управління та прийняття рішень. Звісно, такі об'єкти є законними цілями для українських Сил оборони. Проте важливо зазначити, що ми не плануємо атакувати цивільні об'єкти, такі як культурні або соціокультурні установи, де є мирні люди. Головна проблема Москви — це її складна та щільна система протиповітряної оборони, тому удар по Москві може призвести до великих втрат без досягнення значного результату. Тому значно ефективніше направляти удари на менш захищені регіони Росії, де система ППО не така потужна. Це дозволяє нам знищувати ворожі об'єкти з меншими втратами для українських сил", — говорить Селезнев.

Ворог розподіляє свої об'єкти таким чином, що найважливіші й стратегічні з них знаходяться під особливою охороною, зокрема Керченський міст. Направляти кілька сотень одиниць нашої ППО з метою гарантовано знищити ворожу ППО, при цьому не досягнувши основних цілей, виглядає нерозумно, вважає експерт. Однак ворог стикається з проблемою: у нього є багато стратегічних об'єктів, але їм починає не вистачати сил для ефективної протиповітряної оборони.

"Тактика "тисячі порізів" — поступове, але постійне ураження більш слабких об'єктів — виглядає значно ефективнішою, ніж спроби прорвати потужну систему ППО Москви", — резюмує колишній спікер Генштабу ЗСУ.

Атаки ЗСУ на російські об'єкти: миттєвого результату не чекати?

За його словами, зараз атакувати НПЗ у РФ значно простіше, оскільки ці об'єкти знаходяться в більш доступних місцях. Базові резервуари з горючим легше атакувати за допомогою безпілотників або інших засобів. Пошкодження таких об'єктів може призвести до вторинного загоряння, і вони можуть горіти до повного вигорання. Проте більш захищені об'єкти, такі як хімічні заводи, потребують більш потужних ударів, оскільки вони мають товсті стіни та серйозні перекриття. Для знищення таких об'єктів потрібно використовувати ракети.

"Такі атаки, як сталися в ніч на 14 січня, зменшують можливості російського ВПК, оскільки вони повинні відновлювати зруйновані об'єкти, що впливає на логістику та постачання для армії. Проте Росія має великі резерви і може швидко замінити деякі пошкоджені об'єкти, тому важливо продовжувати таку тактику", — продовжує експерт.

Якщо Сили оборони України будуть продовжувати завдавати удари регулярно, через кілька місяців Росія почне стикатися з серйозними проблемами, вважає Гетьман. Особливо це позначиться на їхніх можливостях на фронті, оскільки склади, що постачають боєприпаси, будуть пошкоджені, і це обмежить їхні ресурси. Проте варто розуміти, що результат буде накопичувальним, і не варто очікувати миттєвих змін, підкреслює експерт.

Менше КАБ і крилатих ракет: реальні наслідки українських атак по РФ

Військовий експерт Павло Нарожний відзначає, що всі удари Силами оборони по території РФ вже мають наслідки.

За словами експерта, такі атаки Сил оборони важливі, оскільки кожен склад боєприпасів — це близько тижня роботи для російської авіації. Звісно, Росія не працює лише з одного аеродрому, а з кількох, але в цілому кількість атак зменшується. Це впливає на їхню логістику, оскільки їм потрібно перенаправляти літаки і приймати інші рішення.

"Інший важливий момент — це знищення складу нафтопродуктів в Енгельсі. Там базуються літаки Ту-160. Поясню, чим вони відрізняються від