Будь-які економічні прогнози експерти будують на сценаріях, що передбачають або продовження активних бойових дій в Україні протягом всього 2025 року, або ж завершення активної фази війни приблизно у другій половині 2025 року.
Якими ж виявилися думки щодо сценаріїв? У базовому сценарії для України МВФ очікує завершення війни до кінця 2025 року. Але МВФ також представив негативний сценарій для України, де йдеться про війну, яка триватиме до середини 2026 року.
У Райффайзен Банку поділилися своїм прогнозом. "Нашою основною гіпотезою, на якій базується макроекономічний прогноз, є поліпшення ризиків безпеки у другій половині 2025 року", — прокоментував Сергій Колодій, головний експерт з макроекономічного аналізу Райффайзен Банку.
Про можливе завершення активної фази війни говорить і фінансовий аналітик, член Українського товариства фінансових аналітиків Андрій Шевчишин. "У свій прогноз я закладаю завершення активних бойових дій у першій половині 2025 року. Пов'язую це з неможливістю бюджетного фінансування наступних хвиль мобілізації. Тобто країна повинна фінансувати оборону за рахунок власних податкових надходжень. Продовження військових дій вимагатиме нових хвиль мобілізації. Це вилучення трудових ресурсів з економіки, яких і зараз недостатньо. Додаткове вилучення ресурсів призведе до різкого економічного спаду та падіння бюджетних надходжень. Отже, виникне необхідність переходу на іншу модель фінансування, не ринкову, так звані, військові колії для економіки", — коментує Андрій Шевчишин.
"Ми досить оптимістично дивимося на 2025 рік і очікуємо економічний ріст на 4,9%. Він буде підтриманий відчутним зростанням реальних доходів населення, яке спостерігається в 2024 році, що дасть позитивний імпульс для торгівлі та сфери послуг. Так, ми бачимо непогані перспективи для розвитку машинобудування в частині виробництва зброї, адже раніше було анонсовано значне розширення як номенклатури, так і обсягів зброї, що виготовляється в Україні. Це складні виробництва з досить високою часткою доданої вартості", — говорить Сергій Колодій.
Економіст ЦЕС Максим Самойлюк зазначив: з війною пов'язані всі супутні ризики: чи витримає енергосистема, чи зберігає країна доступ до морських портів, чи не буде нової великої хвилі біженців. "Зростання ВВП у наступному році триватиме, але потрібно розуміти, що це скоріше не зростання, а відновлення економіки. Внаслідок повномасштабного вторгнення економіка України скоротилася на третину, а потім поступово почала відновлюватися. Середній прогноз недержавних експертів на 2025 рік — зростання ВВП на 3,7% порівняно з попереднім роком. Одним з ключових факторів зростання залишаються безпрецедентні бюджетні стимули: кошти, які витрачаються з державного бюджету на військові та цивільні витрати. Це можливе лише завдяки величезним обсягам іноземної фінансової допомоги", — зазначає Максим Самойлюк.
Головне питання зараз — якою буде політика США при новій адміністрації щодо підтримки України
У 2025 році ціни продовжать зростати. "Інфляційний фон буде досить сильним і в першій половині 2025 року, але потім ми очікуємо поступового зниження показника ІПЦ до 8% на кінець року", — зазначив Сергій Колодій. В ICU прогнозують у 2025 році інфляцію на рівні 7%. На думку Андрія Шевчишина, середньорічна інфляція буде на рівні 13%. "Я закладаю в прогноз підвищення тарифів на 30% після закінчення опалювального сезону. Підвищення податків разом зі зростаючими тарифами — це все буде закладатися в ціни для споживачів", — говорить Шевчишин.
Кращою для України на наступний рік є ситуація з зовнішнім фінансуванням. Аналітики зазначили: тут ризики мінімальні, і Україна повинна отримати від партнерів близько 39 млрд. доларів. Начальник управління управлінського обліку та бізнес-аналізу ОТП Банку Інна Провотар зазначила: через війну темпи зростання економіки будуть обмеженими, і в відновленні відіграють велику роль саме зовнішні фактори, зокрема, допомога від міжнародних партнерів.
"Перспективи отримання допомоги від міжнародних партнерів у 2025 році виглядають оптимістично. Україна вже має досягнуті домовленості про значний обсяг фінансування, очікується залучення більше 38 мільярдів доларів для покриття критичних невійськових витрат бюджету", — говорить Інна Провотар. За її словами, співпраця з іншими міжнародними фінансовими установами, зокрема Світовим банком, триває, що дозволить реалізувати важливі проекти, зокрема в енергетичному секторі та відновленні інфраструктури.
На думку Максима Самойлюка, перемога Трампа на виборах у США мобілізувала зусилля партнерів, щоб забезпечити Україну грошима. "На 2025 рік вже підтверджено більше 80 млрд доларів від різних партнерів і за різними програмами — але ці кошти нам дають з розрахунку, що в найгіршому випадку ми повинні розтягнути їх і на 2026, і навіть на 2027 роки. Отже, головне питання зараз — якою буде політика США при новій адміністрації щодо підтримки України. Від цього залежатиме, як ми будемо розпоряджатися доступними ресурсами в наступному році", — зазначає Максим Самойлюк.
Тарас Лесовий, начальник департаменту казначейства Глобус Банку, зазначив: перший і найголовніший для нацвалюти ризик-фактор — військова невизначеність і слабка економічна та політична прогнозованість (від зовнішнього "примусу" до капітуляції, що може занурити країну в стан шоку до економічного гальмування" інфляції). На його думку, також ризик-фактором для гривні можуть бути наслідки військової агресії та їх вплив на економіку, куди можна віднести і суспільні настрої, через що відбувається пожвавлення попиту на готівковому ринку. Крім того, ще є ризик у вигляді скорочення фінансової підтримки України, хоча це стосується, скоріше, не 2024 року, а наступних років. "Проте