Історичне підвищення податків: Рада ухвалила закон — які збори зростуть і які нові введуть.

Законопроект № 11416 про рекордне підвищення податків в Україні, збільшення військового збору з 1,5% до 5% та ряду інших зборів підтримали 247 депутатів. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк у Telegram.

Перед цим Рада відмовилася підвищити ставку військового збору (ВС) з 1,5% до 5% для військовослужбовців, тому нардепи ухвалили підвищення ВС до 5% для всіх інших платників податків.

Які податки підвищать і введуть

Представлений у парламент документ передбачає:

• введення військового збору для фізичних осіб-підприємців: з 1,5% до 5%; встановлення його в розмірі 1% від доходів платників єдиного податку III групи; встановлення військового збору для ФОП — платників єдиного податку I, II та IV груп на рівні 10% від розміру мінімальної зарплати;
• встановлення ставки податку на прибуток для банків за 2024 рік у розмірі 50%;
• збільшення мінімального податкового зобов’язання для земельних ділянок;
• 25% податку на прибуток для фінансових компаній (крім страховиків);
• звільнення кэшбека від оподаткування;
• перехід на щомісячну звітність по НДФЛ — податок на доходи фізичних осіб (для економічного резервування);
• удосконалення запропонованої моделі визначення розміру авансових внесків по податку на прибуток підприємств для АЗС;
• збільшення ренти на видобуток щебеню.

Частина плану: чому підвищують податки в Україні

За розрахунками уряду, такі податкові зміни в Україні повинні додати до бюджету ще 58 млрд грн у 2024 році та 137 млрд грн у наступному.

Як сказав прем'єр-міністр Денис Шмигаль, гроші потрібні для покриття дефіциту коштів на фінансування армії та додаткову мобілізацію. Водночас відомо, що на військові витрати тільки в цьому році не вистачає мінімум 500 млрд грн.

За розрахунками уряду, податкові зміни в Україні повинні додати до бюджету ще 58 млрд грн у 2024 році та 137 млрд грн у наступному

"Ми знаємо, що фінансування кожного військового для бюджету коштує 1,2 млн грн. Відповідно, коли ми добираємо людей, повинні збільшувати бюджет ЗСУ... Цифра в 500 млрд, яка озвучена і подана, — це той дефіцит, який потрібен ЗСУ до кінця цього року", — заявив глава уряду.

При цьому прем'єр нагадав, що міжнародні партнери не надають кошти на українську армію, тому Україна фінансує її з внутрішніх ресурсів, включаючи податки.

"Одним з джерел ми бачимо збільшення військового збору і питання справедливого розподілу військового збору в українському суспільстві", — пояснив Денис Шмигаль.

За словами фінансового аналітика Андрія Шевчишина, підвищення податків дійсно є частиною плану.

Також, на його думку, потрібно стежити і за тим, як буде розвиватися ситуація з автозаправними станціями, які тепер повинні здійснювати авансові платежі податку на прибуток у розмірі 30, 45 або 60 тис. грн в залежності від типу заправки за кожне місце продажу пального, а також прив'язуються до курсу євро ставки авансових податкових внесків для пунктів обміну валют. Зазначимо, що такий внесок складе 700 євро за кожен пункт обміну валюти, зокрема, в Києві, і 600 євро в містах з населенням понад 50 тис. людей і 200 євро для інших населених пунктів.

АЗС повинні тепер здійснювати авансові платежі податку на прибуток у розмірі 30, 45 або 60 тис. грн в залежності від типу заправки за кожне місце продажу пального, а також прив'язуються до курсу євро ставки авансових податкових внесків для пунктів обміну валют

Андрій Шевчишин пояснив мету такого кроку детенізацією паливного бізнесу, існування якого тепер буде залежати від адміністрування.

"Тут є два моменти: перший — адміністрування, а другий — відповідні дії АЗС. З боку розробників закону виглядає так, що можуть платити всі. Просто зараз вони знаходяться в тіні і занижують податки. Як буде по факту, покаже час. Ймовірно, хтось дійсно закриється, хтось залишиться в тіні. І це буде залежати саме від адміністрування. Для деяких станцій і підвищення військового збору може стати стримуючим фактором або фактором занурення в тінь", — зазначив аналітик.

Чи можна було не підвищувати податки і хто саме відчує зміни

Так, директор аналітичного департаменту інвестиційної компанії Eavex Capital Дмитро Чурін вважає збільшення податкового навантаження вимушеним кроком, уникнути якого було майже неможливо через великий дефіцит державного бюджету.

Збільшення податкового навантаження є вимушеним кроком, уникнути якого було майже неможливо через великий дефіцит державного бюджету

"Оподаткування банків за ставкою 50%, в певній мірі, виглядає виправданим рішенням, тому що значна частина доходів банківської системи формується завдяки відсоткам по державним облігаціям. Умовно кажучи, банки повинні поділитися з державою надприбутками, які формуються через нинішні високі процентні ставки по ОВДП і тимчасово високі ставки по депозитним сертифікатам Нацбанку. Треба розуміти, що приблизно 55% активів вітчизняної банківської системи зосереджено в державних банках, які, по суті, в будь-якому випадку платять до держбюджету всю свою прибуток у вигляді дивідендів", — сказав він.

Тому для державних банків ситуація майже не зміниться, адже вони і так віддають майже все, що заробляють, а в окремих випадках навпаки — навіть просять від держави докапіталізацію.

"Державі потрібно полтрильйона гривень. В кращому випадку зараз зберуть 35 млрд грн, що нічого не вирішить. До того ж, чи це податки на бізнес? Ці податки ляжуть на споживачів, що, на мій погляд, не врятує ситуацію жодним чином. Так що сенс цього процесу незрозумілий. Чи для зовнішньої аудиторії, щоб показати західним партнерам, що ми підвищуємо податки... Щодо дод