Китай та США не впораються: які ще світові гравці можуть вплинути на Путіна у 2025 році.
Під час нещодавньої онлайн-розмови з читачами французької Le Parisien президент Володимир Зеленський, серед іншого, зазначив, що Україна сама визначає своє майбутнє, і жоден інший народ чи політичний лідер не має права диктувати умови.
"Я рішуче наполягаю, що жоден лідер у світі не має права вести переговори з Путіним без України. Ми ніколи й нікому не делегували цей мандат. Ми — жертви, і було б несправедливо, якби кожен почав говорити, як повинна жити наша країна. Французи у Франції, італійці в Італії або американці в США знають, чого вони хочуть для себе. Так само і українці", — зазначив глава держави. Окремо він підкреслив важливість створення мирного плану, який здатен забезпечити справедливі умови "для будь-якого діалогу з російською стороною".
Хто є єдиною силою, яка здатна впливати на Росію
При цьому політолог, не виключивши, що на певному етапі переговорів Китай може відкрито або кулуарно приєднатися до переговорів, резюмував: "Інша справа, що питання, коли, як і в якому форматі це може зробити КНР, поки відкрито, адже зараз Китай зайняв позицію вичікування".
Яка країна може стати найбільш ефективним "зв'язковим" між Києвом і Москвою
Зазначивши, що формувати умови реальної зацікавленості для участі в мирному процесі для ще одного "вагомого гравця" у вигляді Китаю "може тільки Трамп", експерт додав: "Після інавгурації 20 січня 2025 року Трамп або буде лякати Пекін, або ж, діючи методом пряника — навпаки — сформує, скажімо так, цікаву пропозицію для КНР, від якої буде складно відмовитися. Зараз же Китай тихо спостерігає, що буде відбуватися після інавгурації старого-нового президента США. Звичайно, Сі Цзіньпін не приїде на інавгурацію, хоча Трамп, порушуючи процедуру, його таки запросив. Але поряд з тим, це сам по собі дуже цікавий крок (запросити на церемонію безпосередньо лідера іншої країни — рідкість), якого не робили, якщо не помиляюся, сто років. Словом, вже зараз йдуть досить цікаві геополітичні ігри, які, звичайно ж, матимуть своє продовження в 2025 році".
Найближчий період Олег Лісний називає не інакше, як зоною турбулентності, що поширюється по світу. "А як і де це в результаті вдарить — сказати складно. Ось хто, наприклад, міг хоча б за 10-11 днів до того, що сталося в Сирії, спрогнозувати такі події? Я спілкувався з колегами, які спеціалізуються якраз на сирійській тематиці, то вони лише сором'язливо опускають очі... Так що, хто знає, можливо, і з Росією станеться нещо подібне. Тобто, поки всі дивляться на путінський "Орешник", його вертикаль може миттєво зруйнуватися. До речі, феномен диктаторських режимів якраз у тому і полягає, що вони за день до загибелі виглядають як наймонолітніші з усіх монолітних споруд", — підсумовує Олег Лісний.
Які держави, крім США та Китаю, можуть вплинути на подальший хід війни
Прогнозуючи в 2025 році збільшення ролі Японії, експерт зауважив: "Для Японії — однієї з найбільших економік світу — поразка Росії у війні проти України означає повернення їй її територій, тобто у Токіо є пряма і безпосередня зацікавленість у фіаско Москви. На жаль, зараз Південна Корея, яка також могла б відігравати важливу роль, відійшла на другий план. Однак, якщо в 2025 році там відбудеться стабілізація політичної ситуації, і КНДР далі буде представляти загрозу Сеулу, Південна Корея може ще сказати своє відчутне слово в російсько-українській війні. Важливе, думаю, значення матимуть країни Персидської затоки: Саудівська Аравія, Катар, Об'єднані Арабські Емірати. Те, що вони змінили режим Асада в кінці 2024 року, для Катара є відкриттям можливості будівництва газопроводу від себе до ЄС через Туреччину та Сирію. І тут відносини РФ з країнами затоки будуть серйозно ускладнені, що матиме для нас позитивні моменти".
Відповідаючи на питання про те, чи змінить у 2025 році Китай свою поки що пасивну позицію на більш чітку і рішучу, Іван Ус констатував:"Для Китаю Росія потрібна, перш за все, в якості подразника для США, тому не думаю, що КНР сильно змінить свою позицію".
Втім, переконаний експерт, тут надзвичайно важливу роль відіграватиме те, якою буде тональність розмов адміністрації Трампа з Росією. Якщо Китай відчує, що Трамп хоче обміняти Україну на антикитайську лінію РФ, акцентує Іван Ус, то рефлексія Пекіна буде миттєвою, адже КНР цього не допустить ні за яких умов і обставин.