п’ятниця18 жовтня 2024
telegraf.org.ua

Чи залишаться колл-центри та казино без захисту? Чому в Україні перевіряють критично важливі підприємства?

Стратегічно важливі для країни підприємства та організації не завжди можуть забезпечити необхідну кількість працівників. У той же час кол-центри та букмекерські контори через військові адміністрації отримують більший відсоток заброньованих. Фокус з'ясував, наскільки справедливими будуть перевірки бізнесу.
Колл-центры и казино под угрозой? Почему в Украине проводятся проверки критически важных предприятий?

Влада України розпочала перевірку рішень щодо визначення критично важливих підприємств та організацій. Поштовхом до дій стало невдоволення президента України Володимира Зеленського щодо бронювання до 1,5 мільйона осіб, пишуть у ЗМІ.

Кабінет Міністрів України до 15 листопада 2024 року призупинив дію положень щодо визначення критично важливих підприємств.

Аудит підприємств та організацій проведе комісія, до складу якої увійдуть військові. Якщо підприємство виявиться не критичним, процес бронювання співробітників буде переглянуто, розповідав перший заступник Міністра оборони України Іван Гаврилюк.

Видання "Економічна правда" відзначає, що до 15 листопада проходитимуть самі перевірки, а після цього Мінекономіки займеться аналізом їх результатів. До 20 листопада про перевірки проінформують уряд.

Джерело "РБК-Україна" в Кабміні каже, що ініціатором перевірок виступило Міноборони. Чиновники захотіли перевірити, кого і на яких підставах забронювали від мобілізації за час повномасштабної війни. Міноборони також заперечує призупинку бронювання військовозобов'язаних на момент перевірок.

"Рішення було прийнято, оскільки різко зросла кількість заброньованих людей. Протягом двох років було 540 тисяч осіб, а тут за пару місяців — росте вдвічі", — сказав він.

Як в Україні оцінюють критичну важливість підприємств

На сьогодні порядок бронювання військовозобов'язаних регулює постанова Кабміну №76. Критично важливим для країни вважається підприємство, яке відповідає трьом і більше критеріям із списку:

  • сума сплачених податків, зборів і платежів до бюджету за звітний податковий рік перевищує 1,5 млн євро;
  • сума надходжень в іноземній валюті, крім кредитів і позик, за податковий рік — понад 32 млн євро;
  • підприємство має стратегічне значення для економіки та безпеки держави, важливе значення для галузі національної економіки або задоволення потреб територіальної громади;
  • відсутність заборгованості по сплаті єдиного внеску на державне соціальне страхування;
  • розмір середньої заробітної плати застрахованих працівників не менше розміру середньої заробітної плати в регіоні за IV квартал 2021 року;
  • підприємство є резидентом Дія.City.

За замовчуванням критично важливими підприємствами вважаються установи ООН та представництва міжнародних організацій, закордонні дипломатичні місії, представництва донорських установ та виконавці проектів міжнародної технічної допомоги, а також ряд неприбуткових організацій, які фінансуються Заходом.

Аргументи за аудит підприємств

Необхідність аудиту підтверджують і у Верховній Раді: парламентарі вважають дивним нерівномірний відсоток бронювання залежно від сфер їх зайнятості. Недостатньо критичні для країни види бізнесу через військові адміністрації отримують більший відсоток бронювання співробітників, ніж підприємства, які працюють у сфері промисловості, зв'язку та енергетики.

За словами члена комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександра Федієнка, останні три області можуть мати меншу кількість броні, ніж інші.

"На підприємствах з правом бронювання, критичну важливість яких визнали центральні органи виконавчої влади — міністерства — все відносно нормально. Вони дотримуються критеріїв, корупційна складова виключена. Але я чув, що є питання щодо бронювання через військові адміністрації. Тому ініціатива аудиту виглядає абсолютно нормальною", — розповідає нардеп.

Стихійний підхід чи здорова ініціатива? Що дасть перевірка бізнесу

Раптова перевірка критичних підприємств та організацій, на думку старшого партнера адвокатської компанії "Кравець і Партнери" Ростислава Кравця, доводить відсутність системного підходу до мобілізації та військового обліку в Україні. Багато старих проблем доводиться вирішувати по мірі виникнення нових.

"Процес бронювання спочатку потребував системного підходу. Постанову Кабміну про бронювання прийняли через півтора року після початку російського вторгнення (документ датовано 27 січня 2023 року. — Ред.). Далі десятки змін у нього вносили, а зараз запустили чергові перевірки, щоб знайти крайнього", — висловлює юрист свою точку зору.

Перелічені приклади ще раз доводять спуск владою проблем на місцевий рівень, щоб люди самі брали на себе відповідальність, стверджує юрист.

Якісний аудит усіх критично важливих підприємств, як зазначає юрист, не можна провести за один-два тижні в авральному режимі. Можна виявити проблеми, але їх вирішення займе набагато більше часу.

"З когось знімуть бронь, а комусь додадуть. Знайдуться й охочі оскаржити зняття броні, що призведе до додаткового колапсу військового обліку", — підсумував Кравець.

Нагадаємо, в додатку для військовозобов'язаних, призовників і резервістів "Резерв+" відображаються дані про бронювання. Крім цього, через смартфон можна подати заявку на відстрочку від призову.

Кабінет Міністрів раніше прийняв постанову №932, за якою чоловіки віком від 17 до 25 років автоматично стають на військовий облік у статусі призовників. При цьому їм не потрібно проходити ВВК.