Цей рік став для України ще одним роком великої боротьби за свою незалежність та суверенітет. Протягом 2024 року події на фронті та в тилу швидко змінювали одна одну, створюючи нові виклики та можливості для країни. Від ключових операцій Збройних сил України до нових етапів дипломатичних зусиль та міжнародної підтримки — цей рік відзначився як важливими перемогами, так і тяжкими втратами. Усі ці події не лише визначають хід війни, але й формують майбутнє України, як у військовому, так і в політичному контексті. Від обміну полоненими до новітніх технологій зброї, від ударів по стратегічним об'єктам до міжнародних дипломатичних ініціатив — кожен день 2024 року приносив нові повороти у війні, яка впливає на безпеку та стабільність не лише в Україні, але й у світі в цілому.
Найбільший обмін полоненими за весь період війни відбувся 3 січня 2024 року. Під час операції додому повернулися 230 українців, серед яких 224 військовослужбовці та 6 цивільних осіб.
Звільнені військові представляють різні підрозділи: 130 бійців Збройних сил України, 55 нацгвардійців, 38 прикордонників, а також 1 поліцейський. Серед них є захисники Маріуполя, острова Зміїний та Чорнобильської атомної електростанції. Звільнено також 48 осіб, яких раніше вважали зниклими безвісти.
Цей обмін став результатом складних переговорів та дипломатичних зусиль, зокрема за участі Об’єднаних Арабських Еміратів, які виступили посередниками в процесі звільнення українців.
Повернення цих українців стало важливим символом надії для їхніх родин і нагадуванням про необхідність продовження дипломатичних зусиль для звільнення всіх полонених.
Протягом 2024 року відбулося ще десять обмінів: 31 січня повернулися 207 українців, 8 лютого — 100, 31 травня — 75, 25 червня — 90, 28 червня — 10, 17 липня — 95, 24 серпня — 115, 13 вересня — 49, 14 вересня — 103, 19 жовтня — 95 наших людей.
З кінця січня 2024 року Україна розпочала серію успішних операцій проти російських нафтопереробних заводів (НПЗ) та нафтових об'єктів. Використовуючи безпілотні літальні апарати (БПЛА), Головне управління розвідки Міністерства оборони України (ГУР МО) завдає точних ударів по стратегічним об'єктам на території Росії.
Так, у січні відбулися атаки на нафтобази в Брянській, Курській та Бєлгородській областях, зокрема на "Орелнефтепродукт" в Орлі та "Петербурзький нафтовий термінал". У будь-якому випадку — удар по нафтобазі "Полевая" в Курській області. Через місяць — атака на НПЗ "Перший завод" у Калузькій області та інші нафтові об'єкти в Ростовській та Курській областях. Удар по "Лукойлу" в Смоленській області та нафтобазах у Нижньокамську та Єлабузі відбувся в квітні, а в травні прогриміли вибухи на НПЗ у Туапсе, Волгоградській та Рязанській областях. На початку літа українські дрони атакували нафтобазу в Бєлгородській області. Після цього нафтопереробні заводи в Рязанській та Волгоградській областях.
Атаки все ще тривають. Нещодавно прогриміли вибухи в Орлі — українські дрони знову атакували місцеву нафтобазу. Також, раніше в ніч на 29 листопада дрони вдарили по нафтобазі в Каменському районі Ростовської області РФ, внаслідок чого на її території виник великий пожежа. Крім того, 13 листопада дрони ЗСУ потрапили по нафтобазі в Пензі. А в ніч на 12 листопада вразили російський склад паливно-мастильних матеріалів у Бєлгородській області.
Ці операції спрямовані на ослаблення російської нафтової інфраструктури, яка є важливим елементом економічної та військової потужності Росії. Атаки на нафтопереробні об'єкти мають стратегічне значення та демонструють високий рівень ефективності українських сил.
8 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський підписав указ про звільнення Валерія Залужного з посади головнокомандувача Збройних сил України. Залужний очолював ЗСУ з липня 2021 року і став символом українського опору під час війни з Росією.
Зеленський пояснив своє рішення необхідністю "перезавантаження" керівництва ЗСУ, підкреслюючи, що це не означає зміни стратегічних підходів чи напрямків дій. Призначення нових осіб на ключові посади було частиною плану для вдосконалення військових структур та адаптації до нових викликів війни.
Замість Залужного на посаду головнокомандувача був призначений генерал-полковник Олександр Сирський, який раніше очолював Сухопутні війська України. Зеленський також присвоїв Залужному звання Героя України за його видатні заслуги у військовій сфері.
Залужний, у свою чергу, продовжує кар'єру на дипломатичному поприщі: у березні 2024 року він був призначений послом України у Великобританії.
Це звільнення стало важливим моментом для України та її військових, викликавши значний резонанс як в Україні, так і за її межами.
17 лютого українські війська завершили вивід своїх підрозділів з міста Авдіївка в Донецькій області, яке протягом кількох місяців стало епіцентром запеклих боїв.
Битва за Авдіївку тривала з 2014 року, коли місто стало частиною бойових дій на сході України після початку війни на Донбасі. Проте найбільш інтенсивні та масштабні бої почалися в середині 2022 року, після повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
З початку 2022 року бої за Авдіївку були частиною більш широкої боротьби за контроль над Донбасом. Місто було стратегічно важливим, оскільки його розташування дозволяло контролювати важливі дороги та спостерігати за активністю противника. Російські війська та сепаратисти активно намагалися захопити Авдіївку, що призвело до постійних і жорстоких боїв.