"Мобілізуємо всіх": у ЗСУ планують набрати від 160 до 500 тисяч осіб. Чи зможуть вони зупинити наступ Росії?

Термін загальної мобілізації в Україні продовжили до 7 лютого 2025 року. Незабаром військове командування планує призвати до ЗСУ 160 тисяч осіб, щоб укомплектувати частини до 85%. Після початку повномасштабної війни Сили оборони вже призвали 1 млн 50 тисяч громадян, і ці втрати потрібно компенсувати, заявив секретар РНБО Олександр Литвиненко.

Потреби в мобілізації озвучуються різні. Президент України Володимир Зеленський ще в грудні 2023 року сказав, що Генштаб ЗСУ та колишній головнокомандувач Валерій Залужний наполягали на необхідності призову 450-500 тисяч осіб. Ця процедура обійшлася б державі в 500 млрд гривень.

Примітно, що Залужний пізніше стверджував, що не називав цей показник, оскільки це — військова таємниця. Замінивший його головнокомандувач Олександр Сирський обіцяв суттєво зменшити цифру новобранців.

Нещодавно адвокат і ветеран російсько-української війни Маси Найєм заявив, що якщо зараз не набрати 160 тисяч осіб, країна опиниться під загрозою капітуляції. Наступного дня народний депутат і секретар комітету з національної безпеки Верховної Ради Роман Костенко 3 листопада погоджується з потребою в 500 тисяч осіб. Темпи мобілізації з травня по вересень 2024 року були "стабільними", але з жовтня почалося "просідання", що може призвести до поганих наслідків.

Народний депутат від партії "Голос" Соломія Бобровська буквально тут же спростовує тезу Костенка: цифра в 500 тисяч не фігурує в планах ні на 2024 рік, ні на наступний. Розкидатися такими даними, на її думку, безвідповідально.

"На цей рік було планування потреб у особовому складі. І це не звучить як 500 тисяч до кінця грудня. Є плани, які доведені. І це в рази менше, ніж 500 тисяч. Принаймні на цей рік точно," — сказала нардеп.

Бобровська зазначила, що Україна не може змагатися з Росією за чисельністю армії, оскільки немає людських і економічних ресурсів. Відповідати ворогові слід "асиметрично", приклад цьому — операції в Чорному морі, які змусили вийти з акваторії весь Чорноморський флот РФ.

Чи відвоюють 160 000 новобранців "кордони 1991 року"?

В екстрених випадках про показники мобілізації може доповідати головнокомандувач або міністр оборони. З боку народних депутатів це робити непрофесійно, вважає член комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександр Федієнко.

Федієнко сумнівається, що 160 або навіть 500 тисяч новобранців вирішать територіальне питання: звільнять усі українські території станом на 1991 рік. Окремий відсоток бійців все одно піде в СЗЧ, інші отримають поранення в боях, а на фронті залишиться 10% з ризиком загинути.

"За рахунок людей виграємо трохи часу, але стратегічно програємо через відсутність військових технологій. Потрібно змінити підхід до війни — воювати зброєю, а не людьми," — зауважує нардеп.

Розмір загального мобілізаційного резерву України невідомий через невизначену демографічну ситуацію та міграцію після початку війни. Кількість чоловіків, що живуть у країні, неясна. Останній раз перепис населення проводили в 2001 році, тоді нарахували 22,4 мільйона чоловіків. Через 23 роки їх кількість суттєво зменшилася.

"Замість підняття питання про якісне переозброєння Сил оборони ми знову бачимо риторику розміну людським ресурсом. Справжній совок в головах, перш за все треба говорити про передові засоби ураження, РСЗО, ракети та авіацію — все це мінімізує перевагу Росії в живій силі," — підкреслює аналітик.

Мобілізація доб'є економіку: навіщо створювати в ЗСУ нові бригади?

Такі масштабні мобілізаційні плани сильно вдарять по українській економіці. Щоб забезпечити одного воюючого, потрібно в тилу забронювати 6 осіб і це — об'єктивна математика сил і засобів для ведення війни, констатує Олександр Федієнко.

Представники бізнесу часто скаржаться на роботу в критичних умовах: тотальна мобілізація позбавляє їх працездатних людей. У зв'язку з цим нардеп вважає необхідним провести ревізію всередині армії, щоб виявити "формальних воїнів".

"Завжди можна знайти "статистичного" військового, який нібито чимось зайнятий в ЗСУ і носить військову форму. Переведіть його в бойову частину, інакше жодної економіки світу не вистачить на утримання штату. Якщо ми думаємо, що у нас тил у Вашингтоні або у Варшаві, можна нікого не бронювати. Але ми бачимо, що партнери нас підводять, і тил у нас всередині країни, потрібно розраховувати на себе," — додає він.

Дмитро Снегирєв додає, що можна цілком перевести на фронт служителів ТЦК, групи яких по 10-20 осіб "полюють" за військовозобов'язаними. Воєнкомів вистачить для укомплектування кількох бригад ЗСУ. Ще одна категорія — працівники МВС, включаючи поліцію та силовиків на пенсії.

"Мобілізацією і заборонами прогрівають посилення тиску на суспільство. Чому внутрішній силовий резерв не задіюють для захисту від ворога — риторичне питання. Силовий блок, можливо, бережуть для внутрішніх проблем і придушення протестних настроїв. А що робити з півтора мільйонами, які мають бронь? Частина з них отримала її корупційними шляхами," — підсумував експерт.

Нагадаємо, народний депутат Мар'яна Безугла нещодавно підтримала питання мобілізації жінок. Пункти Конституції України про захист країни не містять відмінності громадян країни за статевою ознакою, тому мобілізація виключно чоловіків є дискримінацією.

Керівник волонтерського проекту Victory Drones Марія Берлінська погодилася з необхідністю мобілізації українських жінок. На її думку, рішення дійсно непопулярне, але якщо цього не зробити, доведеться здаватися.