Країни Північноатлантичного альянсу можуть запропонувати Україні в якості гарантії безпеки після припинення вогню постійну економічну та військову допомогу протягом кількох років, повідомив журналу Foreign Policy неназваний високопоставлений західний чиновник. Як другий сценарій, він назвав розширення 5-ї статті НАТО на Україну у разі нового нападу. П’ята стаття, нагадаємо, передбачає, що напад на члена НАТО розглядається як напад на альянс і передбачає колективну оборону. Однак, як пояснив джерело Foreign Policy, проти цього варіанту поки що виступають окремі країни — члени військово-політичного блоку.
Водночас президент Зеленський в інтерв'ю Bloomberg заявив, що готовий піти на переговори з Росією лише тоді, коли США нададуть Києву гарантії безпеки. При цьому глава держави підкреслив, що безпосередньо Дональд Трамп може вплинути на те, чи вступить Україна в НАТО в майбутньому: "Все залежить від США. Якщо Трамп буде готовий бачити Україну в НАТО, ми будемо в НАТО, всі будуть за. Якщо президент Трамп не буде готовий бачити нас в НАТО — ми не будемо в НАТО". Окремо Володимир Зеленський зазначив, що є чотири країни, які не підтримують Україну в НАТО: США, Німеччина, Словаччина та Угорщина.
В цілому варіантів гарантій безпеки чимало, але тут все замикається на тому, яку позицію з цього питання займе Трамп
Тим часом російська сторона вважає дискусії про гарантії безпеки для України від НАТО і окремо з боку США "передчасними". Поряд з тим, спілкуючись з російськими журналістами, спікер Путіна Пєсков зазначив, що Кремль уважно стежить за риторикою та заявами пана Трампа і залишається готовим "до рівноправного та взаємоповажного діалогу". Однак сигналів від нової адміністрації у Вашингтоні про організацію діалогу між РФ і США поки не надходило. "Чекаємо сигналів", — резюмував Пєсков. Що ж стосується безпосередньо Путіна, то він раніше прямо не виступав проти надання гарантій безпеки для України, але говорив про необхідність "не створювати тим самим загрози для РФ", до яких традиційно відносить членство Києва в Альянсі.
У свою чергу генсек НАТО Март Рютте, перебуваючи на традиційному щорічному форумі в швейцарському Давосі, заявив, що вважає недопустимими поступки Росії у вигляді обіцянки, що Україну або якусь іншу державу не візьмуть в НАТО. Говорячи про те, яким буде майбутнє України в Альянсі в контексті очікуваних переговорів про припинення російсько-української війни, пан Рютте підкреслив: "Є зобов'язання, що Україна стане членом НАТО. Питання зараз стоїть про те, як саме це відбудеться".
Пєсков: "Кремль уважно стежить за риторикою та заявами пана Трампа і залишається готовим "до рівноправного та взаємоповажного діалогу"
Окремо генсек НАТО акцентував, що вбачає головним завданням для західних партнерів допомогти Києву отримати найкращу переговорну позицію. "Ми повинні дати зрозуміти, що Володимир Володимирович Путін не має права вето і не має голосу стосовно того, хто в майбутньому може стати членом НАТО. Тільки якщо він сам хоче в НАТО — але не думаю, що це так, тому йому нема що сказати з цього приводу. Ми повинні дуже чітко донести це", — підсумував Марк Рютте.
Підкресливши, що у Трампа не проглядається якогось іншого алгоритму дій, які б виходили за межі "плану Келлога", політолог резюмував: "Якщо проаналізувати останні досить резонансні заяви президента США, ми побачимо, що вони цілком вписуються в бачення Кита Келлога. Поряд з тим, на мою думку, дуже багато вирішить, зокрема в контексті гарантій безпеки, перша телефонна розмова Трампа з Путіним, а потім і їх зустріч. В будь-якому випадку потрібно розуміти, що без гарантій безпеки Україна не погодиться хоча б на якусь угоду про зупинку війни".
"Наприклад, візьмемо перший пункт щодо допомоги Україні протягом кількох років саме від НАТО. Ну, слухайте, ми не сліпі і прекрасно бачимо, що НАТО, як цілісний блок, намагається максимально усунутися від теми російсько-української війни, хоча в останній час крен пішов у інший бік, як мінімум, по запуску місії підтримки та навчання для України. Мова зараз доцільно йти про гарантії безпеки від окремих держав — членів НАТО: США, Великобританії, Франції, Німеччини. Ось такого роду окремі гарантії мені здаються абсолютно реалістичними, тоді як гарантії від НАТО в цілому, в нинішніх умовах виглядають фантастикою, оскільки таке рішення вимагатиме консенсусу всередині Альянсу, а всі ми знаємо позицію, наприклад, Орбана, Фіцо, і Туреччина також насправді під питанням".
Оцінюючи реалістичність застосування де-факто п’ятої статті Вашингтонського договору у разі нового нападу РФ, Ігор Чаленко відзначив наступне: "Щоб реалізувати цей пункт на практиці, необхідно зробити чіткі кроки щодо вступу України в Альянс. Саме тоді тези про 5-ту статтю дійсно набудуть змісту, тоді як зараз це виглядає, як спроба придумати якісь компромісні формули, які на ділі не будуть працювати. А коли мова йде про вироблення реальних гарантій безпеки на базі міжнародних двосторонніх угод, то слід усвідомлювати, що ці угоди повинні пройти ратифікацію в національних парламентах. Очевидно, що такі гарантії повинні бути з боку США, а також найбільших членів НАТО. Особисто мені дуже хотілося б, щоб це були країни ядерного клубу — Великобританія та Франція".
Саме двосторонні угоди з зазначеними державами, на думку Ігоря Чаленко, дійсно окреслили б чіткий контур, який міг би захистити Україну у разі нової агресії з боку Росій