Про вибір кандидатур, які стосуються сфер безпеки, оборони та зовнішньої політики, повідомляють численні американські медіа. Зокрема, The New York Times (NYT) пише, що обраний президент США має намір висунути сенатора Марко Рубіо на посаду державного секретаря. Варто зазначити, що з січня 2021 року цю посаду в адміністрації чинного президента Джо Байдена займає Ентоні Блінкен.
Супутники NYT особливо підкреслюють, що Трамп "все ще може передумати в останній момент", однак, на їхню думку, обраний американський лідер все ж зупинив свій вибір на Рубіо, якого він до початку виборчої кампанії розглядав як можливого кандидата в віце-президенти.
Марко Рубіо був обраний до Сенату, тобто верхньої палати Конгресу США, у 2010 році від Флориди і, як зазначає The New York Times, зарекомендував себе "яструбом" у зовнішній політиці, займаючи жорстку позицію щодо Китаю та Ірану. Рубіо є заступником голови сенатського комітету з питань розвідки та старшим членом комітету з міжнародних відносин.
53-річний Рубіо голосував за пакет допомоги Україні на 2024 рік і постійно публічно наполягав на важливості підтримки Києва у війні з РФ. Варто зазначити, що майбутній держсекретар на початку 2025 року має бути затверджений Конгресом, але враховуючи, що Трамп контролюватиме обидві палати, очевидно, що це кадрове рішення буде ухвалено на законодавчому рівні без проблем.
Водночас The Wall Street Journal (WSJ) повідомляє про те, що Трамп має намір призначити конгресмена від штату Флорида Майка Вольтца своїм помічником з питань національної безпеки. З січня 2021 року цю посаду в адміністрації Байдена, нагадаємо, займає Джейк Салліван.
"Вольц вступить у свою роль у розпал затяжних конфліктів в Україні та на Близькому Сході, і очікується, що Дональд Трамп намагатиметься запобігти подальшій ескалації шляхом посилення стримування супротивників країни за кордоном", — констатує WSJ. Видання окремо зазначає, що це одна з ключових посад у Білому домі: чиновник, який її займає, координує роботу всіх відомств, які відповідають за питання національної безпеки, доповідає про відбувається главі держави та реалізує його політику в цьому напрямку.
Вольц, як і Рубіо, відомий своїми "яструбиними" зовнішньополітичними поглядами і вважається одним з найжорсткіших критиків Китаю в Республіканській партії. У Конгресі Майк Вольц спочатку підтримував законопроекти про допомогу Україні, але в квітні 2024 року голосував проти додаткового фінансування на $60 млрд. "Епоха бездонних чеків для України від Конгресу закінчилася. Європа має зробити більше для України, а США повинні захистити свою південну межу", — так аргументував свою позицію Вольц. Разом з тим, він неодноразово критикував Джо Байдена за неготовність надати Києву дальнобійні ракети, які могли б досягти території РФ. Наразі ж ймовірний помічник Трампа з питань нацбезпеки виступає за подальшу підтримку України, але під призмою пильного контролю за витратами виділених США коштів.
Зазначивши, що риторика Трампа свідчить про його справжнє бажання завершити російсько-українську війну шляхом укладення відповідної мирної угоди, експерт додав: "Але якщо укласти таку угоду не вдасться, він, думаю, і без усіх "яструбів" під боком, буде готовий до більш радикальних кроків. До речі, "слив" про розмову Трампа з Путіним — це його — Трампа хід, адже він хоче, щоб усі ЗМІ акцентували увагу на тому, що у США, мовляв, в Європі є велике військове присутність і так далі. Це, погодьтеся, не є політикою "голуба миру". Але головне, що потрібно розуміти: будь-які кадрові призначення не матимуть колосального значення, оскільки Дональд Трамп — не командний гравець, а прима-балерина, яка вирішує все сама".
Підкресливши, що незалежно від ваги займаної посади та прізвища людини, яка її буде займати, його функція зводитиметься лише до виконання волі Трампа, Максим Несвитайлов констатував: "Єдина людина, яка дійсно може мати на Трампа певний вплив — це Ілон Маск, без якого Трамп би ці вибори не виграв. Поки Маск активно не включився в виборчий процес, Трамп програвав. Тому, Ілон Маск — не лише найбільший спонсор Трампа, але й найбільша його козирна карта в принципі".
У цьому контексті експерт нагадує про те, що майбутній віце-президент Сполучених Штатів Джей Ді Вэнс колись називав Трампа Гітлером, а зараз говорить, що це найкращий президент США всіх часів.
"Враховуючи підходи Трампа, всі його призначення слід оцінювати не стільки під призмою попередніх проукраїнських заяв тих чи інших претендентів на високі посади, скільки з огляду на те, яким буде настрій і пріоритети самого Дональда Трампа", — зазначає Максим Джигун.
На його переконання, Трамп і колективне прийняття рішень — несумісні речі, оскільки колишній-майбутній президент США — "пристрастний цінитель сольного політичного співу, який навіть не намагається слухати і чути людей з альтернативною точкою зору".
"Коли ми зараз чуємо від усіх людей, які незабаром стануть членами владної команди Трампа одні й ті ж тези щодо тих чи інших питань, то це, відверто кажучи, зовсім не схоже на демократію, де перемагає дійсно більш сильна і якісна з ідей. Проте, я думаю, що такий егоцентричний і орієнтований на себе чоловік, яким є Трамп, особливо йдучи на другий термін, міг би в принципі зупинити свій вибір на людях, які мають думки, відмінні від його особистих", — підкреслює Максим Джигун, додаючи, що в таких умовах вибудовувати якісь окремі відносини, наприклад, з Пентагоном або Державним департаментом в