Найскладніша зима, оборона Покровська та загроза Дніпру: інтерв'ю з аеророзвідником Олександром Карпюком.
Покровське напрямок: тактика росіян і контрнаступ ЗСУ
Яка зараз ситуація на Покровському напрямку? Які виклики стоять перед українськими силами в цьому секторі?
Ми, 59-та бригада, утримуємо позиції на Покровському напрямку. Нас перекинули сюди одночасно з 155-ю та 32-ю бригадами, адже ми — одна з досить досвідчених бригад, яка вже тривалий час воює на Донецькому напрямку. Це була частина зміцнення оборони, і нам вдалося утримати лінію. Ми зупинили потужний наступальний вал противника і змогли стабілізувати ситуацію, але це командна робота — на цьому напрямку діють різні підрозділи. І в цілому ворог не залишає спроб прориву.
Росіяни застосовують тактику — якщо натрапляють на оборону, то намагаються обійти її з флангів. Вони тиснуть по всій лінії фронту, і там, де не можуть прорватися, відразу йдуть в обхід. Зараз вони намагаються прорватися до Межової, використовуючи ту ж стратегію — пошук слабких місць на флангах. Але командування це помічає і перекидає підкріплення на критичні ділянки.
Якщо нещодавно через масовані атаки противника наша оборонна лінія місцями просто "просідала". Зараз ми закриваємо ці прогалини, і ситуація поступово стабілізується. Якщо не буде якихось радикальних змін — наприклад, 100 тисяч нових, скажімо, узбеків або солдатів з Північної Кореї — то в цілому ситуація виглядає контрольованою.
Ворогові було дуже складно останній місяць. Вони понесли значні втрати, особливо через погодні умови. Їм доводиться більше покладатися на піхоту, а при їхньому стилі наступу — коли потрібно долати 10-15 кілометрів пішки — багато бійців просто не витримують фізично. Тобто росіяни змушені пригальмувати наступ через втрати і технічні складнощі.
Але ця війна непередбачувана. Досить, щоб якесь підрозділ десь не витримало і відступило, і це може викликати прорив, який доведеться зупиняти місяцями. Тому гарантій немає. Але поки можемо сказати, що наступальний вал противника поступово сповільнюється.
Чи можемо ми говорити, що під Покровськом Сили оборони України перейшли до контрнаступальних дій, як це зазначали деякі моніторингові канали?
Ні, не можемо. Контрнаступ в класичному розумінні — це систематизовані штурмові дії підрозділів на певних ділянках. Такого зараз немає. Ми виконуємо певні дії для відновлення позицій, утримання стратегічних висот — це все тактичні рішення, які реалізують командири на місцях. Це називається активна оборона. Тобто ми поступово переходимо від глухої оборони до активних дій на окремих ділянках, але говорити про повноцінний контрнаступ поки не можна.
Як зараз виглядають укріплення під Покровськом і за ним?
Так, укріплення є, їх активно будують і покращують. Але потрібно розуміти, що фортифікація — це лише один з факторів оборони. Не менш важливі технічне оснащення та особовий склад. Адже оборона тримається не лише на окопах, але й на підготовці підрозділів, рівні їх взаємодії та моральному стані військових.
Фортифікації дійсно є, і на деяких ділянках місцевість дозволяє їх максимально ефективно використовувати. Однак головне — це не просто наявність укріплень, а те, які підрозділи їх займають і наскільки вони готові до бою.
Наприклад, на напрямку від Очеретиного росіяни майже зайшли в Мирноград, а це пряма дорога на Покровськ. Але там їх зупинили морські піхотинці, і ситуацію вдалося утримати. Це стало можливим не лише завдяки укріпленням, але й тому, що на ці позиції зайшло підготовлене підрозділ, яке змогло ефективно оборонятися. Тобто фортифікації працюють, але тільки за умови, що їх утримують досвідчені військові з належною підтримкою.
Наступ на Дніпропетровську область і загроза для Краматорська та Слов'янська
Час від часу виникають побоювання щодо можливого наступу на Дніпропетровську область. Чи має ворог достатньо ресурсів для масштабного удару в цьому напрямку?
Зараз у них навіть з Покровськом не все виходить, тому говорити про загрозу для регіону в масштабах повномасштабного наступу рано.
Щоб зрозуміти ситуацію, треба враховувати тактику ворога. Донецьк — це одна з найбільших агломерацій в Україні, складне місце для боїв, особливо коли противник воює "м'ясом", а не технікою. Фортифікації тут вже не грають такої критичної ролі, тому що росіяни часто їх просто обходять. Якщо немає можливості вчасно виявити і знищити ворожі штурмові групи, які обходять позиції, укріплення втрачають свою ефективність. Виходить так, що українські військові можуть добре тримати оборону, але якщо їх обходять, вони змушені відступати, щоб не опинитися в оточенні.
Донецька область відрізняється своєю щільною забудовою, кожен зруйнований дім може стати міні-кріпосницею. Але якщо ворог вийде на відкриті простори ближче до Дніпропетровської області, ситуація зміниться. Там рельєф відносно відкритий, що робить наступальні дії значно складнішими. Це головна причина, чому окупантам було важко просуватися в Запорізькій або Херсонській областях — там відсутня щільна забудова, є великі відкриті простори, які легко прострілювати.
Чому виникають розмови про загрозу для Дніпропетровської області? Один з клиньів, який ворог намагається просунути в районі Покровська, змістився в напрямку області. Але я не думаю, що цей регіон є для них пріоритетною метою в найближчій перспективі.
Наскільки реальна загроза для Краматорська та Слов'янська?
Загроза є — як для Слов'янська, так і для Краматорська, Добропілля та інших міст. Ворог намагається просунутися, але поки не можна сказати, що він вже "на підході".
Тобто вони поки лише намагаються прорватися?
Так, вони намагаються прорватися, але активність штурмів поступово знижується. Це пов'язано і з погодними умовами, і з загальним станом їх особового складу. Зараз для них головне хоча б виконати локальні тактичні задачі, не кажучи вже про стратегічні прориви.