Зміна клімату — це не просто абстрактне поняття або глобальний тренд, а реальний процес, який вже зараз впливає на Україну. Від посух до аномальних температур, від зсуву екосистем до впливу на сільське господарство — наслідки змін клімату вже стають очевидними для всіх.
Однією з основних проблем є підвищення температури повітря, що викликає більш теплі зими та спекотні літа. Згідно з прогнозами, до кінця XXI століття середня температура в Україні може зрости на 2-4 градуси.
Вже цією зимою 2024-2025 років стала однією з найтепліших за останні роки, а минуле літо — найспекотнішим. Але що нас чекає далі? Головне питання полягає в тому: які загрози несе зміна клімату для України та її мешканців?
Основною причиною змін клімату вчені вважають людську діяльність. Зокрема, викиди парникових газів в атмосферу.
"Незважаючи на ці зобов'язання, у 2024 році ми вже перетнули межу в 1,5°C. Служба зміни клімату Європейського Союзу Copernicus (C3S) підтвердила, що в 2024 році температура на планеті вперше перевищила критичну межу в 1,5°C у порівнянні з доіндустріальним періодом. Наразі показник становить 1,56°C", — говорить експерт.
Важливо розуміти, що перевищення цього рівня в окремі місяці або роки ще не означає, що цілі Паризької угоди остаточно недосяжні, підкреслює Івашина. Щоб кліматологи офіційно визнали стабільне перевищення цього порогу, потрібно, щоб протягом 10 років кожен рік мав перевищення 1,5°C або більше. Якщо в цей період буде рік з 1,4°C, то додатковий рік з перевищенням 1,5°C також буде необхідний для підтвердження тенденції.
"Кожна десята і навіть сотня градусів потепління має велике значення. Це пов'язано з тим, що навіть невелике підвищення температури може призвести до посилення екстремальних кліматичних явищ, таких як спека, повені, посухи та лісові пожежі, які вже завдають катастрофічної шкоди у всьому світі", — продовжує Івашина.
Середня глобальна температура — це температура океану плюс температура всієї планети — екватора, тропіків, полярного кола. Вона розраховується як середнє значення всіх цих температур за добу. Якщо середнє глобальне значення підвищується на 1,5°C, це означає, що в окремих регіонах, наприклад, в помірних широтах, де розташована Україна, температура може піднятися на 10°C у спекотні дні.
Влітку підвищення в Україні може досягати і 12°C, якщо середній глобальний ріст становить 1,5°C.
"Люди, які народжуються зараз, у 40 років можуть зіткнутися з неможливістю адаптуватися: нестерпна спека влітку, раптові морози -40°C взимку, нестача води та продовольства. В таких умовах буде важко думати про кар'єру або щасливе життя — щоденний пріоритет полягатиме в задоволенні базових потреб", — продовжує експерт.
Крім того, нестача ресурсів неминуче призведе до конфліктів. Як війна в Україні, так і багато інших кризових ситуацій можуть бути викликані боротьбою за життєво важливі ресурси.
За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров'я, в період з 2030 до 2050 року глобальна зміна клімату може спричинити близько 250 000 смертей щорічно у всьому світі.
Крім цього, Центр громадського здоров'я України повідомляє, що після повеней, які виникають внаслідок потепління, можливі спалахи інфекційних захворювань, особливо коли частково або повністю зруйновані інженерні комунікації (системи водопостачання та каналізації).
В свою чергу, ОО "Екодія" підкреслює, що крім фізичної шкоди, наслідки зміни клімату загрожують і психічному здоров'ю. Надзвичайні природні явища, вимушена міграція та втрата врожаю викликають значний стрес у людей, які з цим стикаються.
Зміна клімату, яка вже давно перестала бути лише прогнозами на майбутнє, активно впливає на всі рівні екосистем. Одним з найпомітніших аспектів є теплі зими, які змінюють звичні умови існування багатьох видів дикої природи. Тварини, які раніше були адаптовані до холодних умов, тепер стикаються з новими викликами.
Зміна клімату стає особливо відчутною в регіонах, де на природу впливає діяльність людини. У сільському господарстві, зокрема на полях, загальна дія цих змін є колосальною. Там, де аборигенні види ще не були знищені тракторним плугом, їхня доля часто вирішується саме зміною клімату. Тому охорона природи, зокрема створення заповідних територій, стає надзвичайно важливим завданням, яке набуває ще більшої актуальності в умовах змін.
"Небезпека для дикої природи посилюється не лише зміною клімату, але й людською діяльністю. Спалювання стерні, яке щорічно проводять на полях, знищує все живе, залишаючи лише попелище. Якщо трава і відновлюється, то дерева і яйця птахів гинуть безповоротно. Вогнища, що виникають через підпали, стають ще більш руйнівними через підвищену температуру та непередбачуваність погодних умов", — продовжує експерт.
Що стосується рослин, інвазія видів, таких як якорці звичайні, лише підкреслює проблеми. Ця рослина, що поширилася з південних країн, добре росте в ущільненому ґрунті та посушливих умовах. Її колючки можуть завдати неприємностей навіть велосипедистам, пробиваючи шини. Інший приклад — маслинка, чия агресивна експансія загрожує знищенням природних степів і лісів. Вона нещодавно була визнана забороненою для розмноження в лісових і лісосмугових зонах.
"Серед тварин, що прийшли з півдня, особливої уваги заслуговує азійський шакал. Цей вид не адаптований до високих снігів, і цілком ймовірно, що в умовах зміни клімату його популяція буде розширюватися, витісняючи вовків з їхніх природних ареал