Війна за рідкісні метали: США та Китай вже змагаються в Африці за родовища кобальту та золота.

Цілком контрольовані, а, можливо, навіть і інтегровані в регулярну армію бойовики беруть під контроль територію сусідньої держави, багатою природними ресурсами. Ні, мова йде не про окупацію російськими проксі українського Донбасу в 2014 році. Це фабула подій, які відбуваються зараз у Центральній Африці, де Руанда розв'язала гібридну війну проти Демократичної Республіки Конго за дуже знайомим сценарієм.

Воюють більше, ніж півстоліття

У середині лютого 2025 року бойовики угрупування М-23 захопили місто Букава з населенням близько 2 млн осіб. Виконавчий директор Екуменічної мережі Центральної Африки в Берліні Кіран Вронс-Пассманн відзначає, що захоплення аеродрому в цій провінції відрізає всю східну частину Конго від сполучення з урядовими силами, тому передає її під контроль повстанців. Це досить неординарна подія тліючого конфлікту, який триває на сході Конго з 2021 року і почав набирати обертів в останні тижні.

Угрупування М-23 — одне з близько сотні збройних груп, що функціонують на сході багатостраждальної Демократичної Республіки Конго (ДРК), яка до 1997 року носила назву Заїр. Фактично війна в цій великій (площею понад 2 млн квадратних кілометрів) центральноафриканській державі триває з моменту її існування в цьому форматі. Конголезцям випало "щастя" опинитися в епіцентрі найбільшої війни на континенті за всю новітню історію і однієї з найкровопролитніших війн у світі з моменту закінчення Другої світової війни. І з тих пір країна так і не знала справжнього миру.

Смачний шматок природних ресурсів

Конго дуже багате природними ресурсами. Країна експортує мідь, олово, золото, вольфрам та інші цінні метали. Однак особливо важливими є видобуток танталу та кобальту — це метали, які використовуються у виробництві надсучасної електроніки. Частка Конго в світовому експорті кобальту складає близько 80%. Цей метал, разом з літієм, є ключовим елементом у виробництві сонячних батарей та акумуляторів для автомобілів. В умовах технологічного протистояння між США та Китаєм території, багаті родовищами таких корисних копалин, приречені опинитися в епіцентрі "дуелі" супердержав.

Схожа ситуація і в сусідніх країнах. Наприклад, Руанда є найбільшим у світі експортером танталу — ще одного важливого компонента для сучасної електроніки. В обох країнах видобутком корисних копалин займалися американські корпорації. Найпотужнішою з них була Freeport-McMoRan, чия дочірня компанія Tenke Fungurume Mining видобувала левову частку корисних копалин у ДРК, зокрема володіючи одним з найбільших у світі родовищ міді та кобальту. AVX Corporation, KEMET Corporation та Global Advanced Metals займаються видобутком та експортом корисних копалин у Руанді.

В Африку йде Китай

З початком XXI століття ситуація змінилася. В Африку прийшов Китай. У пошуках сировини для розвитку своїх новітніх технологій КНР інвестувала близько $155 млрд у регіон Сахеля. Зокрема китайська China Molybdenum Co придбала Tenke — після цього саме китайський підрядник став найбільшим гравцем у гірничодобувній промисловості Конго. На її частку припадає третина світових поставок кобальту. Китай 70% своїх потреб у цьому сировині задовольняє саме за рахунок імпорту з Конго. Інші китайські корпорації — China Railway Group Limited та Sinohydro Corp — створили спільне підприємство Sicomines для видобутку та транспортування міді та кобальту. У 2024 році вони взяли на себе зобов'язання інвестувати близько $7 млрд у відповідну виробничу інфраструктуру.

Іншими потужними гравцями на гірничодобувному ринку ДРК є Zijin Mining Group Ltd (замінила західні компанії, які покинули республіку через військові конфлікти) та China Nonferrous Metal Mining (Group) Co., Ltd, яка володіє заводом з переробки та рафінування міді в провінції Луалаба. Ці дві корпорації разом інвестували в галузь понад $20 млрд. Нині вони контролюють близько 2/3 ринку видобутку та переробки міді в країні.

У Руанді ж китайці в основному зосередилися на будівельних проектах. Так, 70% доріг у країні побудувала Китайська корпорація доріг і мостів.

Американці потребують африканської сировини

Контролюючи місця видобутку стратегічних корисних копалин, Пекін отримує потужний важіль впливу на світовий ринок інновацій і технологій. Кінцевими споживачами африканських корисних копалин в основному залишаються такі відомі всім бренди, як Intel, Apple, Tesla, Microsoft, Hewlett Packard. Щоб зберегти свій імідж, вони намагаються сепаруватися від використання сировини з проблемних регіонів і навіть заснували ініціативу Responsible Minerals Initiative (RMI), яка має забезпечити прозорість поставок і продемонструвати всьому світу дотримання цими компаніями етичних принципів. Зараз Apple заявила, що відмовилася від сировини з Конго, однак чи буде це заявлення підтверджено реальними діями, або ж ці та інші технологічні гіганти продовжать шукати різні сірі шляхи доступу до таких бажаних ресурсів — покаже час і, можливо, нові скандали.

В останні роки західні компанії намагалися повернутися в регіон, облаштовуючи логістичну інфраструктуру. Наприклад, останній міжнародний візит Байдена до Анголи мав на меті, зокрема, відвідати логістичний коридор Лобіту (спільний проект США та ЄС), який з'єднує місця родовищ Конго з атлантичними портами цієї країни. Також ЄС вклав 900 мільйонів євро в проект Global Gateway, метою якого є транспортування стратегічних ресурсів з Руанди в Європейський Союз.

Відголоски давнього геноциду: хуст