Міжнародна компанія у сфері харчових і агротехнологій МХП, яка 11 лютого здійснила тестовий експорт біометану до ЄС, наразі не проводила і не може анонсувати наступні транзакції, оскільки повинна впевнитися в достатності ресурсу для власних потреб в умовах атак РФ на енергетичну інфраструктуру, а також проаналізувати вплив на розвиток "зелених" технологій зміни влади в США, повідомив президент ЧАО "МХП Еко Енерджи" Олександр Домбровський.
"Існує питання енергетичної безпеки України, коли щодня атакують, знищують енергетичну інфраструктуру. Тоді виникає питання, експортувати чи забезпечувати власне виробництво. Останнє значно важливіше (...). Ключовий критерій для кожної компанії - перш за все забезпечити себе", - сказав він у коментарі "Енергореформі" в кулуарах "Solar Invest Forum Ukraine" від Асоціації сонячної енергетики України в четвер.
Домбровський підкреслив, що експорт першої партії біометану був лише початком, тестовою поставкою, яка дозволила б вивчити сам його механізм.
"У нас є робочий графік, свій баланс, все (механізм експорту - ЕР) працює, проходить, все сертифіковано, а далі будемо дивитися", - зазначив Домбровський.
Голова "МХП Еко Енерджи" також звернув увагу, що президент США Дональд Трамп вийшов з Паризької угоди і зупинив фінансування багатьох "зелених" проектів, таким чином орієнтуючи країну на викопні види пального. Тому, за його словами, зараз існує ідеологічна дискусія щодо філософії "зеленого" переходу між США та Європейським Союзом.
"Виходячи з цього, ми зараз будемо дивитися на енергетичні баланси, в тому числі на баланс для України. Якщо будемо забезпечувати себе і будемо мати можливість експортувати біометан за високою ціною в ЄС, тоді це дуже вигідно, це те, на що ми розраховуємо. А якщо ціна буде мінімальна, на межі українського ринку, то будемо використовувати тут. Просто є багато викликів, на які поки немає відповіді", - зазначив Домбровський.
Як повідомлялося, біометановий завод МХП "Оріль-Лідер" 11 лютого експортував 27,4 тис. куб. м біометану, ставши другою українською компанією, яка здійснила такий експорт.
МХП експортувала біометан по газопроводах через українсько-польський кордон до Німеччини. Його покупцем виступила компанія Vitol.
"Оріль-Лідер" у Дніпропетровській області нещодавно підключився до мережі. Його потужність - 11 млн куб. м на рік.
Першу партію українського біометану у 67 тис. куб. м 7 лютого експортував енергетичний холдинг Vitagro, чий завод потужністю 3 млн куб. м біометану на рік працює в Хмельницькій області. Експорт також здійснювався до Німеччини.
В інтерв'ю "Енергореформі" керівник напрямку ВІЕ агрохолдингу "Галс Агро" Олег Рябов прогнозував, що до кінця лютого ця компанія може здійснити першу транзакцію з експорту біометану. Це ще один з трьох виробників біометану, підключений до мережі. Потужність його заводу в Чернігівській області складає 3 млн куб. м біометану на рік.
Як нещодавно прогнозував в інтерв'ю "Енергореформі" голова правління Биоенергетичної асоціації України Георгій Гелетуха, вже незабаром у ПХГ України може бути закачано 2 млн куб. м біометану. За його словами, його середня ціна при експорті становить орієнтовно EUR900 /тис. куб. м (згідно ТЕО проектів).